MENU

..

Мультимедіа (латиною multum + medium) — комбінування на одному носієві різних форм подання інформації:

текстової;
звукової;
графічної;
анімації;
відео.

Лінійна мультимедіа характеризується лінійним (незмінним) порядком подання інформації (кінокартина, аудіо запис спектаклю).

Нелінійна мультимедіа дозволяє користувачу керувати послідовністю подання інформації за рахунок взаємодії із засобом відображення мультимедійних даних.

Участь людини у такому процесі називають інтерактивністю або гіпермедіа. Найповніше таку участь представлено у комп'ютерних іграх.

Сфери застосування мультимедіа: розваги й мистецтво, освіта, наука, медицина, промисловість, бізнес, комерція, реклама, тренажери, web-дизайн.

Мультимедійні пристрої — це обладнання, призначене для створення або відтворення мультимедійних документів.

Наприклад, (цифрові) фотоапарати й відеокамери, проектори, різноманітні аудіо- та відеопрогравачі тощо. Щоб персональний комп'ютер став мультимедійним пристроєм, необхідно мати базовий мультимедійний комплект:

  • звукову плату 
  • колонки 
    або навушники з мікрофоном 

Бажаними є:

  • дисковод CD або DVD дисків
  • ігрова приставка 
  • міді-інструмент 
  • tv-тюнер 

Аудіо (латиною audio — чую) — термін для позначення звукових технологій.

Найчастіше під терміном «аудіо» розуміють записаний звук. Рідше — відтворення звуку та відповідну апаратуру. Ми постійно зустрічаємось з аудіофайлами: слухаємо музику, вибираємо мелодії дзвінків на телефонах тощо. Хто може відповісти на запитання:

  1. Які формати звукової інформації у мобільних телефонах?
  2. Що означає термін AudioCD?
  3. Які формати аудіофайлів використовують у персональних комп’ютерах?

Формати аудіофайлів:

  • без стиснення:
    • CDDA — Audio CD, розроблений Philips і Sony (від 1980);
    • SACD — Super Audio Compact Disc, розроблений Philips і Sony (від 2000);
    • WAV — Microsoft Wave (Waveform audio format), розроблений спільно з IBM;
  • зі стисненням:
    • без втрат:
      • APE — Monkey's Audio (.ape, .apl);
      • FLAC — вільний кодек з проекту Ogg vorbis;
      • WMA — Windows Media Audio 9.1 Lossless;
    • з утратами:
      • AAC (.m4a, .mp4, .m4p, .aac) — Advanced Audio Coding;
      • Doulby Digital (AC-3);
      • ADX;
      • AHX;
      • ASF;
      • Ogg vorbis;
      • MP3 (MPEG Layer 3);
      • Musepack (.mpc);
      • RealAudio (.ra, .rm);
      • TvinVQ (.vqf);
      • WMA — Windows Media Audio;
  • формати звукосинтезу:
    • MIDI — Musical Instrument Digital Interface;
    • MOD — формат музичних композицій комп'ютерів Amiga;

Відео (латиною video — дивлюся, бачу) — технології запису, опрацювання, передавання, зберігання й відтворення візуального й аудіовізуального матеріалу.

У побутовому розумінні «відео» означає відеоматеріал, телесигнал або кінофільм, записаний на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску тощо).

Мультимедійний контейнер (англійською Сontainer format) — формат файлу, що може містити дані різних типів, стиснених різними кодеками, і дозволяє зберігати аудіо-, відео- i текстову інформацію в єдиному файлі.

Відеостандарти:

  • PAL — размір відео 720×576, 25 fps (англійською frames per second — кадрів на секунду);

  • NTSC — 720×480, 29,97 fps.

Є ще SÉCAM або SECAM (французькою Séquentiel couleur avec mémoire, пізніше Séquentiel couleur à mémoire — послідовний колір із пам'яттю, вимовляти сека́м) — система аналогового кольорового телебачення, вперше використана у Франції. Історично вона є першим європейським стандартом кольорового телебачення.

Відеоформати:

  • VHS — аналогове відео запису на видеокасетах;

  • DV (Digital Video) — з малим коефіцієнтом стискання видеосигнала (5:1) і високою якістю для MiniDV відеокамер. Година запису займає 12-13 Гб. Не плутати з DVD (Digital Video Disc — цифровим відеодиском;

  • AVCHD — формат видео високої чіткості (англійською Advanced Video Coding - просунуте кодоване відео);

  • HD — (англійською High Definition — висока чіткість) — найсучасніший формат для HD-камер.

MPEG — один из основних стандартів стискання. Абревіатура MPEG (Moving Pictures Expert Group) — це назва міжднародного комітету, що разробляє цей стандарт стискання. Має такі різновиди:

  • MPEG–1 — формат стискання для компакт-дисків (CD-ROM). Роздільна здатність 352×240. Диск з фільмом у такому форматі зазвичай позначають VCD (VideoCD). Зараз майже не використовують.

  • MPEG–2 — формат для DVD-дисков і цифрового телебачення. У цьому форматі знімають відео DVD-, HDD-, Flash-камери.

  • MPEG–3 — зараз не використовують. Не плутати з MP3 (MPEG Audio Layer 3) — технологією стискання звуку.

  • MPEG–4 — формат, який отримують з допомогою програм перетворення (кодеків) DivX, XviD, H.264 та інших. Часто його називають MP4. Цей формат подтримують більшість сучасних DVD-програвачів.

Для порівняння: фільм тривалістю 1,5 години у форматі DV займає 20 Гб, у MPEG-2 — 4,7 Гб, у форматі MPEG-4 — 700 Мб.

HD (High Definition) — новый формат особливої чіткості зображення з роздільною здатністю 1280×720 або 1920×1080. Обидва варіанти розраховані на кадр зі співвідношенням сторін 16:9 і квадратним пікселем. Існує так званий анаморфний вариант HD-відео з роздільною здатністю 1440×1080, співвідношенням сторін 16:9 та прямокутним пікселем з відношенням сторін 4:3.

Типи (розширення) відеофайлів:

  • AVI (Audio-Video Interleaved) — це контейнер (не формат!), розроблений корпорацією Microsoft, у якому можна зберігати потоки 4-х типів: відео, аудіо, текст і midi. В цей контейнер може входити відео довільного формату від MPEG–1 до MPEG–4, звуки різних форматів. Можливе довільне поєднання кодеків.

  • WMV (Windows Media Video) — формат від Microsoft, у якому отримують відеоролик, зроблений у середовищі Movie Maker.

  • MOV — формат Apple Macintosh QuickTime. Може (крім власне відео) містити графіку, анімацію (у тому числі 3D). Часто для відтворення цього формату потрібно мати QuickTime Player.

  • MKV — (Матрешка или Matroska) — контейнер з відкритим кодом.

  • 3gp — відео для мобільних телефонів 3-го покоління. Малий розмір і низька якість.

  • FLV (Flash Video) — формат відео для розташування й передавання у глобальній мережі (використовує, наприклад, YouTube).

  • SWF (Shockwave Flash) — розширення анімації, створеної у середовищі Adobe Flash, а також відео у форматі flash. Відтворюють браузером з допомогою Flash Player.

  • RM, RA, RAM — розширення формату RealVideo від компанії RealNetworks. Використовують для телевізійної трансляції в Інтернеті. Має малий розмір файлу та низьку якість.

  • VOB (Versioned Object Base) — розширення контейнера, який може містити кілька потоків відео (формату MPEG–2) й аудіо, меню й субтитри фільму. Це основні файли на DVD з фільмом.

  • IFO — файли на DVD, що містять інформацію про фільм, меню, порядок запуску VOB-файлів, тобто службові файли. Їх створюють під час конвертування або запису DVD.

  • m2v, m2p — розширення відео у форматі MPEG–2. Потрібні при створенні VOB-файлів і запису DVD.

Програвач медіа, медіаплеєр — комп’ютерна програма для відтворення мультимедійних файлів.

Більшість програвачів медіа підтримують значну кількість форматів аудіо- та відео-файлів. Деякі мультимедіапрогравачі призначені для відтворення лише аудіо- або відеофайлів. Їх називають, відповідно, програвачами аудіо та відео (аудіоплеєрами і відеоплеєрами). Розробники таких програвачів прагнуть зробити їх якомога зручнішими для відтворення відповідних форматів. Ми не намагатимемося перелічити всі наявні програвачі медіа, а подамо лише один приклад.

VLC media player — багатоплатформний і вільнопоширюваний мультимедійний програвач з відкритим вихідним кодом та середовищем, яке відтворює більшість мультимедійних файлів, DVD, аудіо CD, VCD та різноманітні потокові протоколи. Програмне вікно VLC має такий вигляд.

Редактор відео — комп’ютерна програма для обрізання й склеювання відео, застосування фільтрів і ефектів, (пере)кодування відео.

Avidemux — багатоплатформний і вільнопоширюваний редактор відео. Підтримує сценаріїв, як для графічного інтерфейсу так і для командного рядка, який можна використати для виконання різних повторюваних дій. Програмне вікно Avidemux має такий вигляд.

Де взяти фрагменти (графічні зображення, відеофрагменти) для кліпу? Їх можна завантажити з інтернету, з мобільного телефону, фотоапарата чи відеокамери. Зараз переважну більшість цих пристроїв легко підключити до комп'ютера без будь-якого додаткового програмного забезпечення. При цьому операційна система сама запитає, що робити із вмістом пристрою (далі подано приклад з Windows 7).

Деякі пристрої виробники продають зі спеціальним програмним забезпеченням для полегшення роботи з пристроєм і пришвидшенням обмінних процесів.

Якщо процес автозапуску не відбувся, можна знайти під'єднаний пристрій у переліку під'єднаних (змонтованих для Linux) носіїв, а далі діяти, як зі звичайною текою.

4. Інструктаж з ТБ
5. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Завантажити середовище VLC.

  2. Використавши вказівку меню Файл / Відкрити файл…

    або натиснувши клавіші Ctrl + O, завантажити вказаний учителем медіа-файл і запустити його на відтворення.

  3. У випадку відеофайлу з кількома доріжками по черзі вмикати лише одну, використовуючи вказівку менюАудіо / Аудіодоріжка.

  4. Використавши вказівку меню Файл / Відкрити мережевий потік… або натиснувши клавіші Ctrl + С, викликати вікно діалогу Відкрити медіа на закладці Мережа і ввести мережеву адресу за вказівкою вчителя (на малюнку нижче подано адресу для перегляду 3-ої серії фільму «Діти капітана Гранта»).

  5. Переглянути фільм протягом кількох хвилин.